Самоосвіта педагогів у дошкільному закладі.

 

    Посилення інтелектуального потенціалу, в основі якого закладено пріоритет самоцінності людини, здатної до саморозвитку, - одна з важливих завдань освіти.

 

Форми підвищення кваліфікації педагогів

 

   Щоб не відстати від часу, педагог повинен постійно удосконалювати свої знання, оволодівати прогресивними педагогічними технологіями виховання та навчання і тим самим забезпечити можливість для свого розвитку. Система безперервного підвищення кваліфікації педагогів ДНЗ передбачає різні форми:

 

· навчання на курсах (2 рази протягом п'яти років)

 

· самоосвіта;

 

· участь у методичній роботі міста, району, дитячого садка.

 

   Самоосвіта - це самостійне придбання знань із різних джерел з урахуванням інтересів і схильностей кожної конкретної людини.    Як процес оволодіння знаннями, воно тісно пов'язане з самовихованням і вважається його складовою частиною. У період між навчанням на курсах необхідно займатися самоосвітою, яка розширює і поглиблює знання, отримані на курсах, сприяє осмисленню досвіду на більш високому теоретичному рівні.

 

Вибір тем для самоосвіти

 

   Теми для самоосвіти можуть підбиратися з урахуванням індивідуального досвіду і професійної майстерності кожного вихователя. Вони завжди пов'язані з прогнозованим результатом (що ми хочемо змінити) і спрямовані на досягнення якісно нових результатів роботи. Тому організацію самоосвіти педагогів необхідно робити гнучкою, що дозволяє залучати кожного співробітника, активно включати всю ро боту по самоосвіті в педагогічний процес дитячого садка. Важливо переконати педагога в актуальності (необхідності) обраної або запропонованої теми. Є педагоги, які самостійно цікавляться всіма інноваціями. Їм часто необхідна допомога в підборі педагогічної літератури по темі. Для вихователів, які навчаються у вузі, можуть не визначатися теми для самоосвіти на цей період.

 

   Система методичних заходів повинна бути підпорядкована головній меті - стимулювання педагогів у професійному самовдосконаленні. Можна об'єднати кількох вихователів в роботі над темою, близькою до змісту річного завдання ДНЗ.

 

Кілька порад

 

   ВАЖЛИВО, щоб знання, з якого - небудь питання, придбані з одного джерела, доповнювалися інформацією з іншого джерела.
Це змушує займається порівнювати, аналізувати, робити висновки і формувати свою власну думку з даного питання.
   ВАЖЛИВО навчитися користуватися бібліотечними каталогами.
Це скоротить час пошуку потрібної літератури, так як багато картки містять коротку анотацію або перелік основних питань, що розкриваються у книзі.
   ВАЖЛИВО вміти збирати, накопичувати та зберігати відомості, факти, висновки. Вони знадобляться для виступу на семінарах, педагогічних радах, участі в дискусіях і т. д.

 

ЗМІСТ РОБОТИ ПО САМООСВІТІ

 

Етапи роботи зсамоосвіти

Діяльність педагога

1.

Формування потреби в самоосвіті, усвідомлення потреби в знаннях, постановка цілей і завдань

2.

Планування роботи

3.

Теоретичне вивчення проблеми (знайомство з предметом, вибіркове вивчення, аналіз і самооцінка результатів)

4.

Практична діяльність (застосування знань, навичок і вмінь на практиці: виготовлення посібників та атрибутів, організація і проведення практичної роботи з дітьми)

5.

Підведення підсумків самоосвіти

 

Самоосвіта не повинна зводитися до ведення зошитів, написання доповідей та оформлення барвистих папок і стендів. Правильно організована робота із самоосвіти має стати стимулом для підвищення професійної майстерності педагога, так і для розвитку його особистості