Про затвердження Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу

Наказ МОН №1070 від 09.11.10 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№1070 від 09 листопада 2010 року

Про затвердження Типового положення про
методичний кабінет дошкільного навчального закладу

На виконання статей 54, 56, 57 Закону України "Про освіту", статей 26, 27, 31, 38 Закону України "Про дошкільну освіту" та з метою вдосконалення методичної роботи, стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, наказую:

1. Затвердити Типове положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та дошкільних навчальних закладів.

3. Адміністративно-господарському департаменту (Ворошиловський О.В.) зробити відмітку у справах архіву.

4. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про педагогічний кабінет, затверджене управлінням дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР від 16.11.1977.

5. Опублікувати наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки та розмістити на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та Інтернет-порталі "Єдине освітнє інформаційне вікно України" www.osvita.com.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М.

Міністр       Д.В. Табачник


Затверджено
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 09.11.2010 № 1070

Типове положення
про методичний кабінет дошкільного навчального закладу

1. Загальні положення

1.1. Методичний кабінет дошкільного навчального закладу (далі методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу та поширення психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

1.2. Діяльність методичного кабінету організовує і скеровує вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

У малокомплектному дошкільному закладі, де посада вихователя-методиста не передбачена, створює методичний кабінет і здійснює керівництво методичною роботою завідувач  закладу.

1.3. Робота методичного кабінету організовується з урахуванням вимог  Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", інших нормативно-правових актів та відповідно до цього Типового положення.

2. Мета, основні принципи діяльності та функції методичного кабінету дошкільного навчального закладу

2.1. Метою роботи методичного кабінету є:

  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо підвищення їх кваліфікації, професійної компетентності; підготовки та проведення освітнього процесу з дітьми, роботи з батьками вихованців та особами, які їх замінюють;
  • навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі;
  • поширення серед батьків психолого-педагогічних знань;
  • створення сприятливих умов для самовдосконалення педагогів, розвитку творчої ініціативи у них;
  • забезпечення методичної підтримки щодо реалізації педагогічних ініціатив та апробації навчальної літератури, методичних розробок та інше.

2.2. Діяльність методичного кабінету ґрунтується на таких принципах:

  • демократизму і гуманізму;
  • відкритості;
  • системного підходу до методичного та інформаційно-аналітичного супроводу діяльності дошкільного навчального закладу;
  • рівності умов для кожного педагогічного працівника щодо повної реалізації його духовного, творчого  та інтелектуального потенціалу;
  • безперервності професійного вдосконалення;
  • науковості, гнучкості і прогностичності методичної роботи з педагогічними кадрами.

2.3. Функції методичного кабінету:

2.3.1. Цільові:

  • врахування перспектив розвитку дошкільної освіти та специфіки діяльності даного дошкільного закладу;
  • використання сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень, інноваційних технологій;
  • розширення професійного світогляду педагогічних працівників, систематичне інформування педагогів щодо інновацій в галузі дошкільної освіти;
  • корекція та оновлення інформації, яка постійно змінюється у результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

2.3.2. Організаційні:

  • відбір і методичне опрацювання наукових, практичних досягнень у галузі дошкільної освіти, надання рекомендацій щодо їх впровадження в практику роботи  дошкільного закладу;
  • розроблення методичних рекомендацій, зразків розвивальних посібників з різних видів роботи з дітьми тощо;
  • надання практичної допомоги працівникам дошкільного закладу, батькам вихованців щодо організації життєдіяльності дітей;
  • систематичне вивчення стану освітнього процесу, динаміки змін у розвитку дітей дошкільного віку, професійної компетентності педагогічних працівників;
  • моделювання змісту, форм і методів підвищення фахової кваліфікації, майстерності педагогів дошкільного закладу, підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків вихованців;
  • виявлення, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду з метою його застосування в освітньому процесі та удосконалення професійної компетентності педагогів;
  • узгодження діяльності методичного кабінету з роботою психологічної служби, методичних кабінетів (центрів) міста (району) та інших структур;
  • створення позитивного психологічного клімату, запобігання виникненню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі дошкільного закладу, їх вивчення і розв'язання.
  • організація взаємодії із загальноосвітніми навчальними закладами з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланкою освіти.

3. Основні завдання діяльності методичного кабінету

3.1. Основними завданнями діяльності методичного кабінету є:

3.1.1. Забезпечення організаційно-педагогічних умов для життєдіяльності дітей, організація розвивального простору в дошкільному навчальному закладі.

3.1.2. Створення рефлексивно-інноваційного середовища, організація системи роботи, спрямованої на удосконалення професійної майстерності, психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, підвищення їх кваліфікації, активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду.

3.1.3 Виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі дошкільного закладу і за його межами, сприяння вивченню, узагальненню, впровадженню, розповсюдженню кращих доробків шляхом висвітлення у засобах масової інформації, організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань, шкіл перспективного педагогічного досвіду та ін.

3.1.4. Впровадження нових концептуальних засад функціонування системи дошкільної освіти, освітніх програм, інноваційних технологій і методик розвитку, виховання і навчання дітей в практику роботи дошкільного закладу.

3.1.5. Моніторинг стану освітнього процесу у групах дошкільного закладу, умов забезпечення психічного, фізичного, соціального і духовного благополуччя дошкільників, рівня їхньої життєвої компетентності й готовності до подальшого шкільного життя відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та Державної базової програми.

3.1.6. Інформування педагогів про нормативні документи в галузі дошкільної освіти, науково-методичні, навчальні та періодичні фахові видання, надання практичної допомоги у їх використанні.

3.1.7. Вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, в т.ч. у періоди підготовки їх до атестації, курсової перепідготовки.

3.1.8. Сприяння участі колективу дошкільного закладу в дослідно-експериментальній діяльності різних рівнів за пропозицією органів управління освітою чи з власної ініціативи відповідно до наказу про проведення  експериментальної роботи, її програми.

3.1.9. Пошук і впровадження  нових ефективних форм взаємодії дошкільного закладу із сім’ями вихованців, батьківською і науковою громадськістю у здійсненні завдань цілісного всебічного розвитку дітей, популяризації роботи дошкільного навчального закладу.

3.1.10. Координація діяльності дошкільного навчального закладу із закладами оточуючого соціуму для повнішої реалізації завдань формування життєвої компетентності дошкільників.

3.1.11. Створення фондів нормативно-правових та інструктивно-методичних документів, наукової, науково-популярної, методичної психолого-педагогічної, довідкової, енциклопедичної, дитячої художньої літератури, періодичних педагогічних видань, аудіо-, відеоматеріалів, електронних та наочних друкованих засобів навчання, предметної наочності, а також зразків моделей планування, організації, проведення освітнього процесу та інших матеріалів з досвіду роботи педагогів.

3.1.12. Формування інформаційного банку даних (каталогів і картотек на електронних або/та паперових носіях) з питань змісту дошкільної освіти, організації освітнього процесу, психолого-педагогічних досягнень, а також стосовно наповнення методичного кабінету. При укладанні електронної картотеки чи каталогу може використовуватися інформація, розміщена на сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Національної академії педагогічних наук України, навчальних закладів, видавництв тощо.

У разі відсутності електронного інформаційного банку в методичному кабінеті дошкільного навчального закладу можна звернутися до інформаційного банку районного (міського) методичного кабінету (центру).

4. Наповнення методичного кабінету

4.1. Наповнення методичного кабінету повинно відповідати таким вимогам:

  • інформативність та змістовність;
  • доступність;
  • сучасність;
  • естетичність;
  • задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.

4.2. З метою забезпечення вільного доступу і орієнтування у наповненні методичного кабінету його матеріали групуються за окремими розділами:

  • інформація про педагогічні кадри (кількісний і якісний склад, за віком, освітою, стажем роботи, в т. ч. педагогічним, кваліфікаційною категорією та ін.);
  • нормативно-правові документи (закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України);
  • галузеві нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, що регламентують діяльність дошкільного закладу (накази, розпорядження, листи, рекомендації, положення Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти);
  • документація вихователя-методиста, що визначена відповідним наказом Міністерства освіти і науки України;
  • зразки перспективного і календарного планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят, розваг, походів за межі дитячого садка, ігор, дослідно-пошукової діяльності, навчально-пізнавальних занять та ін.);
  • методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного, методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо), плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, круглих столів, ділових ігор та інших форм методичної роботи з кадрами;
  • досвід роботи дошкільних навчальних закладів міста, району, області, країни (з анотаціями);
  • Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт дошкільної освіти), програми (основні й додаткові), навчальні, навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти;
  • наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, медицина, біологія, соціологія та ін.);
  • довідкова й енциклопедична література (довідники, словники,  енциклопедії);
  • добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи  тощо);
  • бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів, українського фольклору);
  • зразки навчально-наочних, ігрових та дидактичних матеріалів, посібників;
  • переліки навчальних видань з дошкільної освіти, обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок, рекомендованих Міністерством освіти і науки, а також перелік наявних наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо- та відеоматеріали, електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування;
  • технічні засоби розвитку і навчання (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, комп’ютер, інтерактивна дошка та ін.).

При потребі наповнення методичного кабінету групується й за іншими розділами, тематичними блоками.

5. Вихователь-методист дошкільного навчального закладу

5.1. Призначення на посаду, звільнення з посади, оплата праці вихователя-методиста дошкільного навчального закладу здійснюється відповідними органами управління освітою, регулюється Законом України "Про дошкільну освіту" та іншими нормативно-правовими актами.

5.2. На період відпустки чи тимчасової непрацездатності вихователя-методиста його обов’язки можуть бути покладені на завідувача (директора) або вихователя цього закладу із числа найбільш досвідчених фахівців.

5.3. Напрями і зміст діяльності вихователя-методиста визначаються посадовою інструкцією.

5.4. Повноваження вихователя-методиста:

  • організовує роботу методичного кабінету дошкільного навчального закладу відповідно до завдань, визначених розділом 3 даного Типового положення;
  • відповідає за оснащення методичного кабінету, залучає до цієї роботи педагогічний колектив, батьківську громадськість, громадські та благодійні організації;
  • організовує роботу щодо розробки перспективних планів роботи дошкільного навчального закладу (на рік, квартал, місяць тощо);
  • надає практичну допомогу педагогам у складанні планів освітньої роботи з дітьми,  коректує їх, відстежує виконання;
  • співпрацює з міськими (районними) методичними кабінетами (центрами), з обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти;
  • спільно із завідувачем (директором) здійснює управління діяльністю дошкільного навчального закладу (у методичній частині), організує роботу педагогічної ради, сприяє підготовці та проведенню засідань батьківських комітетів, піклувальних рад тощо;
  • організує роботу творчих груп педагогів дошкільного закладу з метою аналізу перспективного педагогічного досвіду, розробки моделей планування та проведення освітнього процесу з різних видів діяльності, ліній розвитку, форм організації життєдіяльності дітей, методичних рекомендацій для вихователів і батьків, зразків наочно-дидактичного матеріалу та іншого навчально-методичного забезпечення;
  • бере участь у роботі методичних об’єднань, конференцій, семінарів, клубів та інших заходах, організованих районним (міським, обласним)  управлінням освіти, сам може бути керівником таких об’єднань, виступати перед районним (міським) методичним кабінетом (центром) з ініціативою щодо проведення методичних заходів чи організації дослідно-експериментальної роботи на базі дошкільного закладу;
  • налагоджує співпрацю із загальноосвітніми навчальними закладами на рівні дитячих і педагогічних колективів з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти;
  • організовує наставництво молодих спеціалістів, надає допомогу студентам педагогічних вузів у проходженні практики;
  • систематично аналізує ефективність діяльності методичного кабінету, орієнтується на здобутки, виявлені труднощі, недоліки, пропозиції і побажання всіх суб’єктів освітнього процесу при визначенні перспектив діяльності;
  • постійно вдосконалює і підвищує власний рівень педагогічної майстерності, науково-теоретичної, методичної підготовки.

 

ПОЛОЖЕННЯ

 

про методичний кабінет навчального закладу

 

1. Методичний кабінет навчального закладу є організуючим центром роботи щодо підвищення кваліфікації та фахової майстерності педагогічних кадрів.

 

2. Методичний кабінет рекомендується створювати у загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладах.

 

3. Основними завданнями методичного кабінету навчального закладу є:

 

         - надання допомоги вчителям у підвищенні педагогічної кваліфікації  та фахової майстерності;

 

         - навчально-методичне консультування педагогічних і керівних працівників навчального закладу;

 

         - організація безперервного удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних кадрів;

 

         - експертна оцінка якості та результативності навчально-виховної роботи педагогічних працівників відповідно до державних освітніх та освітньо-кваліфікаційних стандартів;

 

         - координація змісту, форм і методів самоосвіти вчителів та колективної роботи щодо підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, щоб спрямувати їх на вирішення проблемних питань закладу освіти, регіону;

 

         - систематична пропаганда досягнень педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду, нових педагогічних технологій навчання та виховання.

 

4. З метою здійснення цих завдань у методичному кабінеті навчального закладу проводиться така робота:

 

         - створюються умови для самостійної індивідуальної роботи вчителів щодо підвищення педагогічної кваліфікації шляхом забезпечення їх необхідною літературою, організації для них консультацій з різних питань, що їх цікавлять;

 

         - організовуються і періодично проводяться для вчителів огляди літератури  з питань педагогіки і психології, методичної літератури;

 

         - організовується допомога в підготовці шкільних психолого-педагогічних семінарів для вчителів;

 

         - організовується вивчення з учителями технічних засобів навчання та комп’ютерної техніки;

 

         - організовується робота щодо надання методичної допомоги молодим та малодосвідченим учителям;

 

         - надається допомога педагогам, які займаються науково-дослідницькою та експериментальною роботою;

 

         - здійснюється необхідна робота щодо пропаганди перспективного педагогічного досвіду шляхом: підготовки і проведення педагогічних читань, науково-практичних конференцій, організації педагогічних виставок, творчих звітів учителів, педагогічних конкурсів, методичних фестивалів, презентації творчих лабораторій педагога, творчих зустрічей з науковцями тощо; випуску методичних бюлетенів;

 

         - організовується обмін досвідом роботи щодо підвищення кваліфікації  педагогічних кадрів шляхом вивчення результативності курсового підвищення кваліфікації, проведення нарад і семінарів  керівників методичних об’єднань, взаємовідвідування ними занять, уроків;

 

5. Завідування методичним кабінетом навчального закладу здійснюється заступником директора закладу з навчально-виховної роботи або досвідченим учителем, який працює під керівництвом заступника директора закладу. В його обов’язки входять планування і керівництво роботою кабінету.

 

6. При методичному кабінеті навчального закладу створюється методична рада, до складу якої входять заступники директора навчального закладу, керівники методичних об’єднань, творчих груп, асоціацій та бібліотекар закладу. Раду очолює завідуючий кабінетом. З членів ради обирається терміном на один рік секретар, на якого покладається ведення документації.

 

Робота методичної ради планується на навчальний рік.

 

7. До завдань ради методичного кабінету навчального закладу входить:

 

         - розгляд і затвердження плану роботи методичного кабінету, а також розгляд планів роботи методичних об’єднань закладу;

 

         - розгляд і затвердження плану педагогічних читань, науково-практичних конференцій, постійно діючих семінарів, інших педагогічних заходів;

 

         - обговорення наслідків вивчення в закладі перспективного педагогічного досвіду;

 

         - розгляд і рецензування матеріалів, представлених на педагогічні та науково-практичні заходи, а також матеріалів, що подані до методичного бюлетеня;

 

         - обговорення стану методичної роботи в навчальному закладі та накреслення заходів, спрямованих на її поліпшення.

 

Рада проводить свої засідання 5 разів на рік: 2 рази на семестр і підсумкове – в кінці року. На засіданнях ради ведеться протокол. По кожному з розглянутих питань приймається відповідне рішення.

 

8. Методичний кабінет навчального закладу повинен мати окрему кімнату, достатню для розміщення наявних в ньому матеріалів, обладнані робочі місця для самостійної роботи вчителів та бути відповідно оформлений.

 

9. Примірний перелік матеріалів, які мають бути у шкільному методичному кабінеті:

 

1) Стенди:

 

         - візитка навчального закладу;

 

         - структура методичної роботи з педагогічними кадрами;

 

         - “Вісті з ММК”;

 

         - “Готуємося до засідання ШМО”;

 

         - “Готуємося до педради” (тема);

 

         - “Новини психолого-педагогічної науки” (рекомендований список);

 

         - “Київський ОІПОПК інформує”;

 

         - “Палітра ППД” (місто, область, Україна);

 

         - план методичної роботи на … місяць;

 

         - карта участі педагогів навчального закладу у методичній роботі;

 

         - циклограми, схеми, діаграми, що відображають динаміку навчально-виховного процесу навчального закладу, діагностичні карти.

 

2) Бібліотечка методичної літератури (керівні документи про освіту в Україні, місцеві керівні матеріали; навчальні державні та авторські програми навчальних дисциплін та факультативів; література з питань педагогіки, психології, методики викладання основ наук державного та шкільного компонентів навчальних програм; матеріали про перспективний педагогічний досвід; матеріали про педагогічну пропаганду серед батьків і населення; періодична преса).

 

3) Картотека методичної літератури, ІМЗ (ГУОН, КОІПОПК).

 

4) Документація (обов’язкова):

 

         - планування (школи, ШМО, заступника з НВР, тижневе, щоденне тощо);

 

         - курси підвищення кваліфікації (перспективне та поточне планування, результативність);

 

         - атестаційні матеріали;

 

         - матеріали предметних декад;

 

         - матеріали ППД (узагальнені, ті, що вивчаються);

 

         - методичні бюлетені;

 

         - матеріали моніторингу (аналіз та відслідковування результатів) навчально-виховного процесу навчального закладу;

 

         - науково-дослідницька діяльність учнів та вчителів;

 

         - методичні розробки, сценарії проведення масових заходів (конференцій, семінарів, конкурсів, виставок, фестивалів тощо);

 

         - матеріали конкурсів “Учитель року”, “Класний керівник року”, “Клас року”, “Учень року” та ін.

 

5) Фотоматеріали.

 

6) Постійно діюча педагогічна виставка (тематична).

 

7) Тематичні папки (необхідні для успішного здійснення керівництва методичною роботою у навчальному закладі).

 

8) “Портфоліо” кожного педагога.

 

9) Технічне оснащення ШМК: комп’ютер, мультимедійний проектор, фотоапарат, відеокамера, магнітофон, телевізор тощо, аудіо- та відеотека педагогічних заходів закладу.

 

У методичному кабінеті навчального закладу 2 рази за навчальний рік обладнується коментована тематична педагогічна виставка.

 

10. Директор закладу, працівники методичного кабінету відділу освіти вивчають роботу методичних кабінетів навчальних закладів та надають їм практичну допомогу.

 

Педагогічна рада навчального закладу періодично заслуховує на своїх засіданнях звіти про роботу методичного кабінету.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

 

 

 

 

 

 

20 травня 2015 року № 1/9-249

 

Департаменти (управління) освіти і науки (молоді та спорту)

 

обласних, Київської міської державних адміністрацій

 

Інститути післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах

 

у 2015/2016 навчальному році

 

 

 

 

 

Надсилаємо iнструктивно-методичнi рекомендацiї «Органiзацiя освiтньої роботи в дошкiльних навчальних закладах у 2015/2016 навчальному роцi».

 

Просимо довести зазначену iнформацiю до вiдома працiвникiв районних (мiських) управлiнь (вiддiлiв) освiти i науки, керiвникiв та педагогiчних працiвникiв дошкiльних навчальних закладiв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заступник Мiнiстра                  П. Полянський


Додаток 1

 

до листа МОН України

 

вiд 20.05.2015 р. № 1/9-249

 

 

 

Інструктивно-методичнi рекомендацiї «Про органiзацiю освiтньої роботи в дошкiльних навчальних закладах у 2015/2016 навчальному роцi»

 

 

 

   Органiзацiя освiтньої роботи в дошкiльних навчальних закладах у 2015/2016 навчальному роцi здiйснюється вiдповiдно до Законiв України «Про освiту», «Про дошкiльну освiту», Базового компоненту дошкiльної освiти, Концепцiї Нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi, iнших нормативно-правових актiв. Вiдповiдно до Положення про дошкiльний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.03.2003 № 305, навчальний рiк у ньому розпочинається 1 вересня i закiнчується 31 травня. З 01 червня по 31 серпня триває лiтнiй оздоровчий перiод, пiд час якого освiтня робота формується вiдповiдно до iнструктивно-методичних рекомендацiй Мiнiстерства освiти i науки України.

 

Орiєнтовно, загальна тривалiсть канiкул, пiд час яких заняття з вихованцями не проводяться, складає 115 днiв: лiтнi — 90 календарних днiв, осiннi — 5 календарних днiв, зимовi — 10 календарних днiв, веснянi — 10 календарних днiв. У перiод канiкул з дiтьми проводиться фiзкультурно-оздоровча i художньо-естетична робота. Дiяльнiсть дошкiльного навчального закладу регламентується планом роботи на навчальний рiк i лiтнiй оздоровчий перiод, що схвалюється педагогiчною радою закладу та затверджується його керiвником. Змiст навчально-виховного процесу в закладi визначається Базовим компонентом дошкiльної освiти вiдповiдно до чинних програм розвитку дiтей, у тому числi з особливими освiтнiми потребами, рекомендованих (схвалених) Мiнiстерством освiти i науки України (додаток 2). Інформацiя про рекомендованi Мiнiстерством освiти i науки України до використання в освiтньому процесi дошкiльних навчальних закладiв програми та iншу навчальну лiтературу подається у Перелiку навчальної лiтератури, який щорiчно оновлюється та розмiщується на офiцiйному сайтi Мiнiстерства (www.mon.gov.ua).

 

   У 2015/2016 навчальному роцi чинними є комплекснi та парцiальнi освiтнi програми, наведенi у додатку 2.

 

   Педагогiчний колектив дошкiльного навчального закладу, з урахуванням специфiки його дiяльностi (типу закладу), має право самостiйно визначати, якi iз чинних освiтнiх програм обрати для повнiшої реалiзацiї базового iнварiантного та варiативного змiсту дошкiльної освiти. Щоб цей вибiр був виправданий, мотивований потребами i можливостями навчальних закладiв i вiдповiдав iнтересам вихованцiв та їхнiх родин, керiвники дошкiльних навчальних закладiв i методисти мають iнформувати свої педагогiчнi колективи про чиннi програми, методичну лiтературу до них та виносити на обговорення питання про вибiр програм на педагогiчну раду перед початком кожного навчального року. Допускається побудова освiтнього процесу у дошкiльних навчальних закладах за кiлькома програмами. Це дозволяє повнiше врахувати iнтереси, бажання, потреби, нахили вихованцiв, потенцiйнi можливостi педагогiв, запити батькiв задля своєчасного цiлiсного розвитку особистостi дошкiльника.

 

    На основi Базового компоненту дошкiльної освiти i обраних освiтнiх програм змiсту освiти, Концепцiї Нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi, з урахуванням актуальної суспiльно-полiтичної, соцiально-економiчної, екологiчної ситуацiї в країнi та з метою пiдвищення якостi дошкiльної освiти, забезпечення її поступального iнновацiйного розвитку, у 2015/2016 навчальному роцi пропонуються такi змiстовi напрями:

 

- патрiотичне виховання;

 

- екологiчне виховання;

 

- формування основ здорового способу життя;

 

- комунiкативно-мовленнєвий розвиток дошкiльникiв.

 

    Колектив закладу також може проектувати свою дiяльнiсть на новий навчальний рiк з опорою на запропонованi вище орiєнтири, або замiнювати їх чи доповнювати бiльш актуальними для себе. Не слiд обмежувати iнiцiативу вихователя у виборi форм органiзацiї освiтнього процесу. Вiд вихователiв вимагається умiння розподiлити у часi дiяльнiсть малюкiв рiзних вiкових пiдгруп, забезпечити особистiсно-орiєнтований, диференцiйований, iндивiдуальний, дiяльнiсний, iнтегрований, iгровий та iншi сучаснi пiдходи до органiзацiї дитячої життєдiяльностi у дошкiльному навчальному закладi.

 

    Ефективнiсть освiтнього процесу значною мiрою залежить вiд дотримання розпорядку дня, рацiонального поєднання i чергування в ньому рiзноманiтних форм роботи з дiтьми, доцiльної органiзацiї рухового, санiтарно-гiгiєнiчного режимiв та iнших чинникiв. Можливiсть вiдходити вiд жорсткої регламентацiї в побудовi розпорядку дня не дає право зловживати часом, вiдведеним на прогулянки, сон, харчування, iгри, на користь занять, що передбаченi розпорядком дня у спецiально вiдведенi години для органiзованої навчально-пiзнавальної дiяльностi i гурткової роботи.

 

   Складаючи розклад занять, необхiдно враховувати гранично допустиме навчальне навантаження на дитину, що встановлено наказом МОН України вiд 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкiльних навчальних закладах рiзних типiв та форми власностi». Також, слiд дотримуватися домiрних вiку норм тривалостi занять, передбачати рацiональне чергування видiв дiяльностi на кожному з них (розумова, рухова, практично-прикладна) та доцiльне використання мiсць для проведення занять (зокрема, спортивної i музичної зали, студiйних кiмнат, плавального басейну, iгрового, фiзкультурного майданчика тощо).

 

    Органiзована навчально-пiзнавальна дiяльнiсть дiтей у формi занять планується переважно на  першу половину дня. Допускається проведення деяких занять у другiй половинi дня. Це може стосуватися занять з фiзичної культури (зокрема, з плавання), образотворчої дiяльностi тощо. Такий пiдхiд дозволяє бiльш рiвномiрно розподiлити iнтелектуальнi, психоемоцiйнi й фiзичнi навантаження на дiтей упродовж дня, ефективнiше використати перiоди максимально високої розумової активностi й працездатностi для засвоєння складнiшого програмового матерiалу, пiдвищення продуктивностi iнтелектуальної дiяльностi. Методичнi служби всiх рiвнiв мають надавати працiвникам дошкiльних навчальних закладiв дiєву допомогу з питань органiзацiї освiтнього процесу в закладах, у тому числi в iнклюзивних групах, використовуючи рiзноманiтнi форми методичної роботи з педагогiчними кадрами (конференцiї, семiнари, семiнари-практикуми, методичнi об’єднання, тренiнги, дiловi iгри, конкурси, виставки, консультацiї, школи передового досвiду тощо). Рекомендується активне залучення до патрiотичного виховання дiтей: учасникiв бойових дiй на Сходi України, бiйцiв АТО та їхнiх сiмей, дiячiв сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, якi виявляють активну громадянську i патрiотичну позицiю.

 

   Важливим компонентом системи дошкiльної освiти є якiсть управлiння. Взаємовiдносини/спiвпрацю на рiвнi дошкiльного навчального закладу i мiсцевого органу управлiння освiтою, в юрисдикцiї якого перебуває даний заклад, важливо вивести iз площини тотального контролю й авторитаризму рiшень з боку управлiнь та перейти на рiвень довiри, взаєморозумiння, спiвробiтництва з метою вивчення реального стану освiтньої роботи й надання своєчасної компетентної допомоги педагогiчним колективам, пiдвищення фахової компетентностi та професiйної майстерностi педагогiв.

 

   Слiд посилити роль педагогiчної ради як колегiального органу управлiння, виносити на її розгляд та обговорення важливi питання матерiально-технiчного, програмно-методичного, навчально-дидактичного, iгрового забезпечення освiтнього процесу, його технологiчностi (оптимiзацiї планування, системностi й варiативностi органiзацiї i змiстового наповнення освiтнього процесу, змiн в органiзацiї дитячої життєдiяльностi, запровадження тестових i дiагностичних методик вивчення стану розвитку вихованцiв та iн.), органiзацiї дослiдно-експериментальної роботи на базi дошкiльного закладу тощо. Потребує оптимiзацiї й спiвпраця дошкiльного закладу в управлiнських питаннях iз батькiвськими комiтетами, громадськими органiзацiями.Оскiльки дiяльнiсть закладiв розгортається переважно у практичнiй площинi, то першочерговим завданням стає пiдвищення якостi науково-методичного супроводу, а вiдтак посилюється увага до дiяльностi методичних кабiнетiв. Методичнi кабiнети дошкiльних навчальних закладiв слiд перетворювати iз сховищ методичної лiтератури i численних методичних, дидактичних матерiалiв на лабораторiї педагогiчної майстерностi i школи передового досвiду, постiйно дiючi консультативнi пункти як для педагогiв, так i для батькiв вихованцiв. На їхнiй базi мають постiйно розгортатися рiзнi форми iнтерактивної взаємодiї дорослих суб`єктiв освiтнього процесу, а тому, крiм консультацiй, варто частiше органiзовувати майстер-класи iз залученням кращих педагогiв, науковцiв-новаторiв, тренiнги i практикуми, мозковi штурми, рольовi й дiловi iгри для педагогiв i батькiв тощо, в тому числi iз застосуванням Інтернет-ресурсiв (наприклад, у режимi он-лайн). Ефективним засобом активiзацiї творчого потенцiалу педагогiв, стимулом до їхнього професiйного саморозвитку й самоосвiти, а вiдтак i оновлення системи форм методичної роботи з кадрами є залучення вихователiв, музичних керiвникiв, iнструкторiв з фiзичної культури, психологiв, корекцiйних педагогiв до оволодiння технологiями психолого-педагогiчного проектування, органiзацiї освiтньої роботи з дiтьми на засадах особистiсно орiєнтованого, дiяльнiсного, iнтегрованого пiдходiв i налагодження тiсної взаємодiї мiж дiтьми, педагогами i батьками.

 

Директор департаменту                      Ю. Г. Кононенко


Додаток 2

 

до листа МОН України

 

вiд 20.05.2015 р. № 1/9-249

 

    Перелiк чинних освiтнiх програм для використання у 2015/2016 навчальному роцi у дошкiльних начальних закладах

 

   1. «Оберiг», програма розвитку дiтей вiд пренатального перiоду до трьох рокiв (наук. кер. Богуш А. М.).

 

   2. «Впевнений старт», програма розвитку дiтей старшого дошкiльного вiку (авт. кол.: Андрiєттi О. О., Голубович О. П. та iн.).

 

   3. «Дитина», програма виховання i навчання дiтей вiд 2 до 7 рокiв (наук. кер. Проскура О. В., Кочина Л. П., Кузьменко В. У., Кудикiна Н. В.) (дiє до 30 грудня 2015 року).

 

   4. «Дитина в дошкiльнi роки», освiтня програма (наук. кер. Крутiй К. Л.);

 

   5. «Українське дошкiлля», програма розвитку дитини дошкiльного вiку (авт. Бiлан О. І., Возна Л. М., Максименко О. та iн.).

 

   6. «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання i виховання дiтей дошкiльного вiку (авт. Калуська Л. В.).

 

   7. «Соняшник», комплексна програма розвитку, навчання i виховання дiтей раннього вiку (авт. Калуська Л. В.).

 

   8. «Я у Свiтi» (нова редакцiя), програма розвитку дитини дошкiльного вiку (наук. кер. Кононко О. Л.).

 

   9. «Стежина», програма для дошкiльних навчальних закладiв, що працюють за вальдорфською педагогiкою (авт. Гончаренко А. М., Дятленко Н. М.).

 

   10. Програма розвитку дiтей дошкiльного вiку зi зниженим слухом «Стежки у свiт» (авт. кол.: Жук В. В., Литовченко С. В., Максименко Н. Л. та iн. )

 

   11. Програма розвитку глухих дiтей дошкiльного вiку (авт. Луцько К. В.).

 

   12. Програма розвитку дiтей дошкiльного вiку з розумовою вiдсталiстю (авт.: Блеч Г. О., Гладченко І. В., та iн.).

 

   13. Комплексна програма розвитку дiтей дошкiльного вiку з аутизмом «Розквiт» (авт. Скрипник Т. В. ).

 

   14. Програма розвитку дiтей дошкiльного вiку зi спектром аутичних порушень (наук. ред.: Шульженко Д. І. ).

 

   15. Програма розвитку дiтей дошкiльного вiку з порушеннями опорно-рухового апарату (заг. ред. Шевцова А. Г.).

 

   16. Програма розвитку дiтей дошкiльного вiку iз затримкою психiчного розвитку вiд 3 до 7 рокiв «Вiконечко» (авт.: Сак Т. В. та iн.).

 

   17. Програмно-методичний комплекс розвитку незрячих дiтей вiд народження до 6 рокiв (авт.: Вавiна Л. С., Бутенко В. А., Гудим І. М. ).

 

   18. Програмно-методичний комплекс «Корекцiйна робота з розвитку мовлення дiтей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення п’ятого року життя» (авт. Рiбцун Ю. В.).

 

   19. Програмно-методичний комплекс «Корекцiйне навчання з розвитку мовлення дiтей старшого дошкiльного вiку iз фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» (авт.: Бартєнєва Л. І. ).

 

   20. Програмно-методичний комплекс «Корекцiйне навчання з розвитку мовлення дiтей старшого дошкiльного вiку iз загальним недорозвитком мовлення» (авт.: Трофименко Л. І.).

 

Програмно-методичний комплекс навчання дiтей дошкiльного вiку з розумовою вiдсталiстю «Свiт навколо мене» (авт. кол.: Блеч Г. О., Бобренко І. та iн.)

 

А також такi парцiальнi освiтнi програми:

 

   1. «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдiяльностi дiтей вiком вiд 3 до 6 рокiв (авт. Лохвицька Л. В.).

 

   2. «Казкова фiзкультура», програма з фiзичного виховання дiтей раннього та дошкiльного вiку (авт. Єфименко М. М.);

 

   3. «Грайлик», програма з органiзацiї театралiзованої дiяльностi в дошкiльному навчальному закладi (авт.: Березiна О. М., Гнiровська О. З., Линник Т. А.).

 

   4. «Радiсть творчостi», програма художньо-естетичного розвитку дiтей раннього та дошкiльного вiку (авт.: Борщ р. М., Самойлик Д. В.).

 

   5. «Граючись вчимося. Англiйська мова», програма для дiтей старшого дошкiльного вiку, методичнi рекомендацiї (авт.: Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.).

 

    6. «Веселкова музикотерапiя: оздоровчо-освiтня робота з дiтьми старшого дошкiльного вiку» (авт.: Малашевська І. А., Демидова С. К.)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

20.04.2015  № 446



Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
13 травня 2015 р. 
за № 520/26965

Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про дошкільну освіту», пункту 8Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою запобігання навчальному перевантаженню дітей раннього та дошкільного віку НАКАЗУЮ:

1. Затвердити гранично допустиме навчальне навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України (Кононенко Ю.Г.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

С.М. Квіт

ПОГОДЖЕНО: 

Міністр охорони здоров'я України 

Голова 
Державної регуляторної служби України 

Перший заступник Голови 
Спільного представницького органу 
сторони роботодавців на національному рівні 

Голова Спільного представницького органу 
об'єднань профспілок



Олександр Квіташвілі 


Ксенія Ляпіна 



О. Мірошниченко 


Г.В. Осовий

     



ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства 
освіти і науки України 
20.04.2015  № 446



Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
13 травня 2015 р. 
за № 520/26965

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями

Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами

раннього віку 
(від 1 до 2 років)

перша молодша 
(від 2 до 3 років)

друга молодша 
(від 3 до 4 років)

середня 
(від 4 до 5 років)

старша 
(від 5 до 6 (7) років)

Ознайомлення із соціумом

1

1

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

3

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

2

2

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

-

1

1

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2

2

3

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток*

2

2

3

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

9

10

11

12

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків

-

-

3

4

5

Максимальна кількість занять на тиждень

9

10

14

16

20

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)**

1,3

1,4

3,5

5,3

8,3

__________ 
*Години, передбачені для фізкультурних занять (плавання), не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей. 
Навчальне навантаження: тривалість проведення занять - спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством. 
**Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців. 
Для дітей віком від 1 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хвилин. 
Тривалість одного заняття: 
у молодшій групі - не більше 15 хвилин; 
у середній - 20 хвилин; 
у старшій - 25 хвилин. 
Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини. 
У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки. 
Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 10 хвилин. 
Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури. 
Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25 хвилин. 
Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань. 
Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки. Тривалість проведення гурткової роботи - 15-25 хвилин залежно від віку дітей. 
Недопустимо проводити заняття в гуртках за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон. 
Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі має складатися з: ранкової гімнастики; занять фізичною культурою; рухливих ігор та ігор спортивного характеру; загартування; фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями; фізкультурних комплексів під час денної прогулянки. 
Визначаючи обсяг рухової активності дітей, необхідно враховувати стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості. 
Організоване навчання у формі фізкультурних занять слід проводити з дворічного віку. Тривалість занять для дітей у віці від 2 до 3 років - 15 хвилин; від 3 до 4 років - 20-25 хвилин; від 5 до 6(7) років - 25-30 хвилин. 
Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів. 
За наявності басейну проводять 2 заняття з плавання та 2 заняття з фізкультури. 
У дні, коли немає занять з фізкультури і плавання, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.

Директор департаменту 
загальної середньої 
та дошкільної освіти



Ю.Г. Кононенко