Музика розвиває дошкільнят

Про  розвиток дитини засобами музики написано чи­мало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох бать­ків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предме­тів, передбачених програмою школи. А до музики як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнан­ня? Для реального життя?

   Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з'явившись на

 

світ, має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо не їх розвивати.

      На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Улов­люючи в ній ритмічні елементи, завдяки їм з мішанини звуків вона виділяє окремі слова. Усього за кілька міся­ців малюк накопичує в пам'яті тисячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фраг­менти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподі­вано перетворюються на фрази, що їх зворушливо ле­пече малюк.Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами: дитина ритмічно змахує руками, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому скла­ди в ритмі рухів, але тільки-но рухи припиняються, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різноманітні ритми сприяє правильному відтворенню ритмічного ма­люнка слів, їх складової структури, прискорює розвиток інших лінгвістичних здібностей, наприклад словотворен­ня. Чуття ритму, або ритмічна здатність є в психічному розвитку дитини новоутворенням універсального типу. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяль­ності, поведінки в цілому. 

    Фізик Гордон Шидв з Каліфорнійського університету і психолог Френк Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуаль­ному становленні дитини. За допомогою комп'ютерних технологій вони з'ясували, що музика впливає на роз­виток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналі­тичного мислення.

       В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких роз­ділили на три групи. Дітей першої групи навчали музич­ної грамоти та гри на фортепіано, другої - роботи на комп'ютері, в третій - контрольній - групі ніяких спе­ціальних занять не проводили. Через півроку в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялася гео­метричним та фізичним уявленням. Виявилося, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи. У дітей, що на­вчалися працювати на комп'ютері, результати були на 28% кращими від отриманих у контрольній групі. На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мис­лення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим кращим буде результат.Відомо, що музичні вподобання можуть чимало ска­зати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Му­зична освіта розвиває розум і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров'я дитини, сприяє формуванню теп­лих, довірчих відносин у сім'ї між батьками і дітьми.

       Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обо­в'язково чекати її вступу до музичної школи або звер­татися до фахівця. Прилучати малюка до музики, ви­користовуючи її загальнорозвивальні можливості може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та впра­вами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття нею корисними й цікавими.

        Найперша порада дорослим - батькам і вихова­телям: співайте! Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти - по­блажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Навіть якщо ви трохи фаль­шуєте, треба і в цьому разі співати й казати малю­кові: "Я співаю погано, та все одно співати так при­ємно. Але якби я співав (співала) краще, то було б ще веселіше та приємніше!» Що співати? Краще - дитячі пісеньки, традицій­ний репертуар яких дуже багатий. Якщо ви не па­м'ятаєте жодної пісні, знайдіть касету або компакт-диск і слухайте їх доти, поки не запам'ятаєте слова.

 

      Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька прос­тих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова - лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

     Ксилофон. Купіть правильно настроєний ксилофон. Чому саме ксилофон? Тому що це єдиний інструмент, водночас і мелодійний, і ударний, який не розладнуєть­ся з часом. Грайте на ньому музичну фразу за фразою. Але не співайте. Потім зіграйте першу фразу й проспі­вайте її, називаючи відповідні ноти, наприклад "до", "ре", "мі", "до" або в іншій послідовності. Якщо відчуваєте, що фальшуєте, то не треба співати, краще говоріть.Візьміть за правило програвати якусь фразу на інстру­менті, проходячи повз нього з немовлям на руках. Грай­те не окремі звуки, які, по суті, еквівалентні окремим літерам, а короткі музичні фрази, що є своєрідними му­зичними словами. Можна програти малюкові гаму, по­слідовно вдаряючи по клавішах в нижньому ряді; акорд - послідовність через одну клавішу нижнього ряду; хро­матичну гамму, озвучуючи по черзі всі клавіші нижнього та верхнього рядів та інші варіанти послідовностей. Го­ловне, щоб це був не окремий звук, а їх певне сполу­чення, послідовність.

    Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Добре було б придбати для цього аудіопристрій. Запи­суйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, попу­лярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

     Використовуйте різні види сприймання музики на слух. Розрізняють три види музичного сприймання: пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята ін­шим; частково активне - малюк слухає і водночас ду­має про щось своє: музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану, натхнення; і, нарешті, активне, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Зрозуміло, саме останній вид сприймання музики слід розвивати, оскільки ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голо­су, власних відчуттів.